Як Китай сприяв поширенню кремлівської пропаганди та анти-тайванської дезінформації в часи російсько-української війни

Всупереч очікуванням більшості спостерігачів, Україна успішно стримує російське вторгнення, а очікуваний російський “бліцкриг” затягнувся на три місяці . Час на боці України, настрої швидко змінюються. Нещодавно західні лідери почали вже відверто обговорювати можливу перемогу України та міркувати про те, що ж робити з переможеною Росією, коли такий сценарій справдиться. За всіма цими подіями уважно стежить Тайвань - острівна країна, якій також загрожує більш могутній у військовому плані та авторитарний сусід - Китай.

Маючи тісні стосунки та дипломатичні відносини як з Росією, так і з Україною, Китай зайняв неоднозначну позицію щодо війни. З одного боку, Китай відмовляється засудити вторгнення Росії в Україну - як і визнати його актом агресії. Пекін не прагне також і впроваджувати санкції проти Росії, заявляючи, що ці заходи можуть тільки погіршити ситуацію. З іншого боку, він заявляє про підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, з якою підписав договір про дружбу та співпрацю у 2013 році.

Втім ця, здавалося б, дуже обачна позиція Китаю не повинна засліплювати український уряд та хоробрий український народ - це далеко не означає, що Пекін не обрав собі фаворита у цій війні. Дані дослідження IORG свідчать, що Китай ще в листопаді минулого року почав поширювати російську пропаганду та маніпулятивну інформацію, пов’язану з Україною, у Тайвані і, ймовірно, в діаспорянських китайських громадах.

Легітимація російського вторгнення

Існують два основних типи наративів, які Китай активно поширював в Інтернеті у зв’язку з війною з листопада 2021 року по лютий 2022 року: (1.) легітимація вторгнення Росії в Україну та (2.) залякування Тайваню.

Почнемо з першого, яке перегукується з причинами, які Росія навела на виправдання свого рішення вторгнутися в Україну.

IORG вдалося віднайти численні статті, опубліковані китайським державним ЗМІ Taihai Net (台海网) ще на початку листопада 2021 року, в яких поширювався наратив щодо “провокування” Росії з боку США та України. У цих статтях часто цитувалися російські державні ЗМІ, такі як ТАСС і РІА Новості. 23 лютого, за день до повномасштабного вторгнення, речниця міністерства закордонних справ КНР Хуа Чуньїн (华春莹) також публічно підтримала цей наратив і звинуватила США в «доливанні олії у вогонь» (火上浇油) шляхом надання зброї Україні. Вдалося відшукати щонайменше 25 груп / сторінок у Facebook, які організовано поширювали цей штамп, що свідчить про можливу координованість його розповсюдження.

По-друге, два наративи китайського походження, помічені в інформаційному просторі Тайваню, намагалися пов’язати Україну з нацизмом. Наприклад, 15 листопада 2021 року Taihai Net (вкотре) повідомила, що США та Україна проголосували проти резолюції ООН, яка «засуджує уславлення нацизму» (співавтором якої є Росія - прим.пер), водночас вихваляючи «уроки історії» Путіна, що намагається, мовляв, протистояти спробам Заходу переписати історію Другої світової війни. Крім того, після початку війни китайське державне ЗМІ Wenweipo (文匯報) опублікувало статтю, в якій стверджується, що підрозділ Національної гвардії України «Батальйон «Азов» брав участь у «чорному насильстві» під час продемократичних протестів у Гонконгу в 2019 році, і що група є однією з “неонацистських груп”, які «проходили навчання в ЦРУ з 2015 року».

Ці два наративи представляють читачеві розділений світ, де США, Україна та продемократичні активісти Гонконгу виступають за нацизм, а Росія та Китай борються проти нього.

Наостанок, ІORG зафіксували наратив, також поширений Китаєм, в якому стверджується, що Росія має право завдати удару, оскільки Україна нібито проводить «дерусифікацію» та нехтує правами своїх російськомовних громадян. Наприклад, в опублікованій 16 грудня 2021 р. статті від Huanqiu Net (环球网) зазначалося, що США сприяють «дерусифікації» в таких країнах, як Україна, Грузія та Киргизстан, посилюючи суперечності з Росією.

Залякування Тайваню

Інший китайський наратив щодо війни націлений на залякування Тайваню. Тут домінують фрази типу «Сьогодні Україна - завтра Тайвань». Хоча Україна та Тайвань у чомусь схожі, а в чомусь - ні, китайські ЗМІ неодноразово використовували цю фразу, щоб привести до висновку, що Україна і Тайвань нібито є «пішаками США», що Україна «була покинута США напризволяще», а Тайваневі така перспектива загрожує вже незабаром. Багато китайських державних медіа опублікували статті, що поширюють цей меседж - наприклад, Taihai Net, taiwan.cn (中国台湾网) і HKCNA (香港新聞網). Також можна було спостерігати згруповане (кластерне) поширення цього наративу у Facebook.

Це не перший випадок поширення китайськими державними ЗМІ таких тверджень. До прикладу, коли американські військові у серпні 2021 року покинули Афганістан, в інформаційному просторі Тайваню з'явилася фраза «Сьогодні Афганістан - завтра Тайвань». У той час IORG відзначила поширення наративів про те, що США відмовляться від захисту Тайваню від атаки Пекіну, не мають на це сили чи що США є джерелом хаосу та війни у світі загалом. Роль китайських державних ЗМІ в поширенні цих наративів була очевидною. (Подробиці - у звіті IORG.)

Демократії тримаються разом

Певне, неважко помітити, що у кожному з наведених вище наративів знаходиться місце для критики Сполучених Штатів Америки. Послаблення союзу Тайваню та США, безумовно, спростило б Китаю завдання анексії Тайваню. Водночас докази свідчать, що Китай також підриває імідж України, намагаючись схилити громадську думку на бік Москви, допомагаючи їй виграти “битву наративів” у Тайвані та, ймовірно, в діаспорянських китайських громадах - у цей критичний момент боротьби України за незалежне від Росії існування.

Коли президент України Володимир Зеленський попросив світ підтримати його державу в ім’я свободи, демократії та реалізації права на самовизначення, ми, тайванський народ, просто не могли лишатися осторонь. Саме тому з перших днів повномасштабної війни народ Тайваню організував численні заходи на підтримку України, пожертвував понад 31 мільйон доларів США, а наш уряд долучився до західних союзників у впровадженні санкцій проти Росії.

Один важкий урок, якого нас, тайванський народ, добре навчила історія — ніколи не довіряти авторитарному режимові, який прагне підкорити та домінувати, завдавати шкоди, самі навіть наслідки якої можуть дошкуляти десятиліттями. Можливо, цей надто добре засвоєний урок - ще одна спільна риса наших дуже схожих між собою народів. IORG сподівається, що дане дослідження проллє світло на те, чим займається Пекін за спиною України. Плекаємо надію, що Україна і Тайвань зовсім незабаром прокладатимуть шлях у світле, демократичне майбутнє разом.